• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Батькам та учням школи

/Files/images/1449571423_telefon-help.jpg

/Files/images/img11.jpg


Правила поведінки під час низьких температур повітря та заходи із попередження нещасних випадків

/Files/images/l_76c70dbf_1420472801_320x240_3_0.jpg

Обмороження може виникнути не тільки при сильному морозі, а й при достатньо теплій зимовій погоді. Його розвитку сприяє вологе повітря та вітер. Причиною обмороження можуть стати: мокре та тісне взуття; тривале перебування у нерухомому стані на вітрі, в снігу; хвороби, алкогольне отруєння. Також обмороження може виникнути, якщо на морозі торкатися до металу голими руками. До обмороження більш схильні пальці, кисті, стопи, вуха та ніс. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а у людей похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому враховуйте це під час планування прогулянок узимку.

У період низької температури повітря:
  • не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу;
  • не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас;
  • перед виходом на мороз бажано поїсти – вам необхідна додаткова енергія.
  • Під час руху по льоду необхідно бути обережним, уважно стежити за його поверхнею, обходити небезпечні і підозрілі місця та ділянки з вмерзлими в лід кущами, травою і очеретом.
Слід пам’ятати наступні правила безпеки:
  • обминати ділянки, покриті товстим прошарком снігу, під снігом лід завжди тонший;
  • обережно спускатися з берега, лід може нещільно з’єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря;
  • особливу обережність проявляти у місцях зі швидкою течією, джерелам, струмкам;
  • якщо лід недостатньо міцний, негайно зупиніться і повертайтесь назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні;
  • під час групового переходу по льоду необхідно рухатись на відстані 5-6 метрів один від одного і уважно стежити за тим, хто іде попереду.
У випадку, якщо Ви провалилися під лід, необхідно:
  • не піддаватися паніці, широко розкинути руки по краям пролому та утримуватися на плаву, уникаючи занурення з головою;
  • покличте на допомогу, дійте рішуче й не лякайтеся;
  • намагайтеся не обламувати край льоду, без різких рухів вибирайся на лід, наповзаючи грудьми й по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне – пристосовувати своє тіло, щоб воно займало найбільшу площу опори; вибравшись із льодового пролому, необхідно перекотитися і відповзти в той бік, звідки Ви прийшли, де міцність льоду вже відома;
  • далі необхідно переодягнутися, щоб зігрітися, виконайте будь-які фізичні вправи.

Інформація для батьків

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про загальну середню освіту

Стаття 29. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють

1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;

приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;

обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів;

звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;

захищати законні інтереси дітей.

2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:

забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;

виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.

3. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.

У батьків із школою стосунки нерідко бувають складні...

За 10-12 років багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, на які періодично запрошують вчителі. Але будь-хто з батьків розуміє: роз`єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін, не кажучи про дитину, яка, як і в давні часи, залишається яблуком розбрату двох соціальних інститутів - сім`ї та школи.

Школа не завжди може задовольнити всі запити батьків. Зрозуміло також, що наявні у школи умови вимагають кращого, а рівень оплати праці, що існує зараз у системі освіти, не дозволяє батькам наполягати на багатьох своїх вимогах. І все ж таки... Якщо глянути на ситуацію по-іншому, то що ж зрештою залежить від нас, батьків? Як ми будуємо наші взаємостосунки зі школою? Не є таємницею те, що школа-це величезний «полігон» для конфліктів, які часом провокуються нами, батьками. Змінити устрій шкільної системи нам не під силу, але, можливо, можна змінити щось у собі?..

Не вимагайте від школи більше, ніж вона може дати. Школа-це частина життя дитини. У першокласників-більша, у випускників - менша. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і поза школою, тоді можливі шкільні поразки і невдачі не будуть настільки руйнівними для її особистості.

Намагайтеся регулярно приходити на батьківські збори. На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов`язані саме з вашою дитиною, доцільно розглянути в індивідуальній розмові з учителем.

Подумайте, чим саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Не завжди ця допомога повинна проявлятися у матеріальній підтримці.

Ваша активна участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину, але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.

І останнє. Для того, щоб навчити дитину дотримуватися соціальних норм, батьки повинні не тільки розповідати про них людині, котра дорослішає, але й демонструвати це на практиці. Подумайте, будь-ласка, якими бачить дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями? Чи згодні ви, щоб ваш син чи донька будували свої взаємовідносини з людьми, користуючись сааме вашим прикладом? Якщо так-вас можна тільки привітати. Якщо ні - ви маєте час, щоби щось змінити.

Кiлькiсть переглядiв: 388

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.